Освітня програма
Структура освітньої програми
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»
Розділ 1. Призначення навчального закладу та засіб його реалізації.
Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування
Розділ 1.
Призначення навчального закладу та засіб його реалізації
Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасної школи - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.
Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.
Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.
Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.
Спеціальні уміння і навички — це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. Наприклад, з фізики і хімії - це розв'язування задач, проведення лабораторних дослідів, показ демонстрацій, здійснення дослідницьких робіт. З географії – робота з картою, географічні вимірювання, орієнтування за допомогою компасу та інших приладів. З математики — розв'язування задач, робота з обчислювальними машинами різних типів, з логарифмічною лінійкою, з моделями та ін. З біології - робота з гербаріями, муляжами, колекціями, препаратами, мікроскопами.
Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають загально-навчальними уміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів, наприклад, навичками роботи з книгами, довідниками, читання й письма, бібліографічним апаратом, раціональної організації домашньої праці, дотримання режиму дня тощо.
Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Об'єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог.
Між освітою і вихованням існує не однобічний зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.
Таким чином, головне завдання педагогічного колективу Левадівського НВК «ЗОШ I-III ст. – ДНЗ» – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:
- системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів;
- змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;
- різноманітністю методів, форм і засобів навчання;
- в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них.
Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед навчальним закладом.
Розділ 2
Опис "моделі" випускника школи
Випускник Левадівського НВК «ЗОШ I-III сту. – ДНЗ» – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.
Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя. Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні. Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом. Практична особистість – знає основи комп'ютерної гармотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, поважає оточуючих. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової школи. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Таким чином, педагогічний колектив Левадівського НВК «ЗОШ I-III ст. – ДНЗ» повинен виховувати випускника, який здатний до самовизначення й самореалізації.
Розділ 3
Цілі та задачі освітнього процесу
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань навчального закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових освітніх програм.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» у 5-9 класах формується самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти на академічному рівні.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, навчально-практичні заняття. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Компетентності учнів 5-9 класів такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Ключові компетентності учнів 11 класу такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Вивчення предметів здійснюватиметься за чинними програмами відповідно до переліку програм, підручників та посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2020/2021 навчальному році.
Розділ 4
Навчальний план та його обґрунтування
- Освітня програма Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової, і повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (далі – Освітня програма), затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року №№ 405, 406, 407, 408.
Освітня програма навчального закладу містить підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової загальної ,базової і повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень визначається у робочому навчальному плані освітнього закладу.
- Робочий навчальний план.
Пояснювальна записка
до робочого навчального плану Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» на 2020/2021 навчальний рік.
Тип закладу загальної середньої освіти – навчально-виховний комплекс
Кількість класів - 10, в них учнів - 123.
ДНЗ: 1 різновікова група, в ній дітей - 24
Робочий навчальний план на 2020-2021 навчальний рік для 1-4-х, 5-9-х, 11 класів передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту початкової загальної освіти і Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.
Робочий навчальний план Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.. - ДНЗ» розроблений на виконання
Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 11, п.3), Положення про навчально-виховний заклад.
Загальний обсяг навчального навантаження:
- для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/ навчальний рік:
- для 1 класу – 805 годин/ навчальний рік;
- для 2 класу – 875 годин /навчальний рік;
- для 3 класу – 910 годин /навчальний рік;
- для 4 класу – 910 годин /навчальний рік;
- для 5-9-х класів загальної середньої освіти - 5862,5 годин/навчальний рік:
- для 5 класу - 1050 годин / навчальний рік;
- для 6 класу – 1137,5 годин / навчальний рік;
- для 7 класу - 1190 годин / навчальний рік;
- для 8 класу - 1225 годин / навчальний рік;
- для 9 класу - 1260 годин / навчальний рік.
- для 11класу складає - 1225 годин/навчальний рік:
Робочий навчальний план складено відповідно до наказів МОН України:
- дошкільний навчальний заклад працює за програмою виховання і навчання дітей від двох до п’яти років «Дитина» - нова редакція 2015 року, листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-322 від 13.06.2017 року;
- 1 - 2 клас - наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;
- 3 клас - наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
- 4 клас – наказ МОН України від 20.04.2018 року № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (таблиця 1);
- 5-8 клас - наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 1);
- 9 клас - наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 10);
- 11 клас - наказ МОН України від 20.04.2018 року № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (таблиця 2).
Додаток №1
Наказ МОН України від
20.04.2015р. № 446,
зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13.05.2015р. № 520/26965
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ I-IІI ступенів – ДНЗ»
дошкільного навчального закладу з українською мовою навчання
на 2020/2021 навчальний рік
|
Види діяльності за освітніми лініями
| Кількість занять на тиждень |
| Різновікова група | |
| Ознайомлення із соціумом |
2 |
| Ознайомлення з природним довкіллям |
1 |
| Художньо-продуктивна діяльність ( музична, образотворча, театральна тощо) | 5 |
| Логіко-математичний розвиток |
1 |
| Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування | 3 |
| Здоров’я та фізичний розвиток |
3 |
| Загальна кількість занять на тиждень |
12 |
| Додаткові освітні послуги на вибір батьків |
- |
| Максимальна кількість занять на тиждень |
16 |
| Максимально допустиме навчальне навантаження на дитину (в астрономічних годинах) | 5,3 |
Примітка: години, відведені на фізкомплекси не враховуються при
визначенні тижневого навантаження.
Додаток № 2
МОН України
від 08.10.2019 № 1272;
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»
для 1-2 класів з українською мовою навчання
на 2020/2021 навчальний рік
| Назва освітньої галузі (предмета) | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
|
| Класи | 1 | 2 |
|
|
| Мовно-літературна (навчання грамоти, українська мова і літературне читання) | 7+1 | 7+1 |
|
| |
| Іншомовна (англійська мова) | 2 | 3 |
|
| |
| Математична (математика) | 4 | 4 |
|
| |
| Природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ») | 3 | 3 |
|
| |
| Технологічна (дизайн і технології) | 1 | 1 |
|
| |
| Інформатична (інформатика) | - | 1 |
|
| |
| Мистецька (мистецтво) | 2 | 2 |
|
| |
| Фізкультурна (фізкультура) | 3 | 3 |
|
| |
| Варіативний складник |
|
|
|
| |
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 1 | 1 |
|
| |
| Загальнорічна кількість навчальних годин | 23 | 25 |
|
| |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня | 20 | 22 |
|
| |
| Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 23 | 25 |
|
| |
Додаток № 3
Наказ МОН України
від 08.10.2019 № 1273
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»
для 3 – 4 класів з українською мовою навчання
на 2020/2021 навчальний рік
| Назва освітньої галузі (предмета) | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
|
| Класи | 3 |
|
|
|
| Мовно-літературна
| 10 |
|
|
| |
| українська мова та література | 7+1 |
|
|
| |
|
| 3 |
|
|
| |
| Іншомовна (англійська мова) | |||||
| Математична (математика) | 5 |
|
|
| |
| Природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ») | 3 |
|
|
| |
| Технологічна (дизайн і технології) | 1 |
|
|
| |
| Інформатична (інформатика) | 1 |
|
|
| |
| Мистецька (мистецтво) музичне мистецтво | 1 |
|
|
| |
| образотворче мистецтво | 1 |
|
|
| |
| Фізкультурна (фізкультура) | 3 |
|
|
| |
| Варіативний складник |
|
|
|
| |
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 1 |
|
|
| |
| Загальнорічна кількість навчальних годин | 26 |
|
|
| |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня | 23 |
|
|
| |
Додаток № 4
Наказ МОН України
від 20.04.2018 № 407 , таблиця 1;
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»
для 4 класу з українською мовою навчання
на 2020/2021 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
|
|
|
|
|
| 4 | |
| Мови і літератури | Українська мова
Читання |
|
|
| 7+1 | |
| (мовний і літературний компоненти) | Іноземна мова (англійська) |
|
|
|
2 | |
| Математика | Математика |
|
|
| 4 |
|
| Природознавство | Природознавство |
|
|
| 2 |
|
| Суспільствознавство | Я у світі |
|
|
| 1 | |
| Мистецтво | Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво |
|
|
| 1 | |
|
| ||||||
|
|
|
| 1 | |||
| Технології | Трудове навчання |
|
|
| 1 | |
| Інформатика |
|
|
| 1 | ||
| Здоров'я і фізична культура | Основи здоров'я |
|
|
| 1 |
|
| Фізична культура |
|
|
| 3 |
| |
| Усього |
|
|
|
| 21+3 |
|
| Варіативна складова |
|
|
| 2-1 | ||
| Курси за вибором: «Україна – єдина країна» |
|
|
|
1 | ||
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
|
|
| 23 | ||
| Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
|
|
| 26 |
| |
Додаток № 5
Навчальний план
(інклюзивна форма навчання)
для учня 5 класу Молінського Артема
та учениці 7 класу Цимарман Катерини
(корекційно – розвиткові заняття)
на 2020-2021 навчальний рік
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень | |
|
| Молінський Артем | Цимарман Катерина |
| Розвиток мовлення | 3 | 3 |
| Корекція розвитку | 2 | 2 |
| Всього | 5 | 5 |
Додаток № 6
Наказ МОН України
від 20.04.2018 № 405
таблиця 1
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»
для 5 – 8 класів з навчанням українською мовою
на 2020 – 2021 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | ||
| Мови і літератури | Українська мова | 3,5 | 3,5 | 2,5 | 2 |
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Англійська мова | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Суспільство -знавство | Історія України | 1 | 1 | 1 | 1,5 |
| Всесвітня історія | - | 1 | 1 | 1 | |
| Основи правознавства | - | - | - | - | |
| Мистецтво* | Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | - |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | - | |
| Мистецтво | - | - | - | 1 | |
| Математика | Математика | 4 | 4 | - | - |
| Алгебра | - | - | 2 | 2 | |
| Геометрія | - | - | 2 | 2 | |
| Природо-знавство | Природознавство | 2 | - | - | - |
| Біологія | - | 2 | 2 | 2 | |
| Географія | - | 2 | 2 | 2 | |
| Фізика | - | - | 2 | 2 | |
| Хімія | - | - | 1,5 | 2 | |
| Технології | Трудове навчання | 2 | 2 | 1+1 | 1 |
| Інформатика | 1 | 1 | 1 | 2 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Фізична культура** | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Разом | 23,5+3 | 26,5+3 | 27+3+2 | 28,5+3 | |
| Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | 3,5
| 3,5 | 2,5-1 | 3 | |
|
|
|
|
|
| |
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 28 | 31 | 32 | 33 | |
| Індивідуальні заняття з української мови | 1 | -
| 0,5 | 0,5 | |
| Індивідуальні заняття з математики | 1 | 1 | 0,5 | 0,5 | |
| Курси за вибором : «Креслення» «Практикум із культури мовлення» Факультативний курс «Поетика» |
1 |
1 |
|
1 1 | |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 27+3
| 30+3 | 30,5+3 | 31,5+3 | |
Додаток № 6
Наказ МОН України
від 20.04.2018 № 405 таблиця 10
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» для 9 класу з українською мовою навчання
і вивченням двох іноземних мов
на 2020 – 2021 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||
|
|
|
| 9 | ||
| Мови і літератури | Українська мова |
|
|
| 2 |
| Українська література |
|
|
| 2 | |
| Німецька мова |
|
|
| 2 | |
| Англійська мова |
|
|
| 2 | |
| Зарубіжна література |
|
|
| 2 | |
| Суспільство -знавство | Історія України |
|
|
| 1,5 |
| Всесвітня історія |
|
|
| 1 | |
| Основи правознавства |
|
|
| 1 | |
| Мистецтво* | Музичне мистецтво |
|
|
| - |
| Образотворче мистецтво |
|
|
| - | |
| Мистецтво |
|
|
| 1 | |
| Математика | Математика |
|
|
| - |
| Алгебра |
|
|
| 2+1 | |
| Геометрія |
|
|
| 2 | |
| Природознавство | Природознавство |
|
|
| - |
| Біологія |
|
|
| 2 | |
| Географія |
|
|
| 1,5 | |
| Фізика |
|
|
| 3 | |
| Хімія |
|
|
| 2 | |
| Технології | Трудове навчання |
|
|
| 1 |
| Інформатика |
|
|
| 2 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я |
|
|
| 1 |
| Фізична культура** |
|
|
| 3 | |
| Разом |
|
|
| 31+3 | |
| Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
|
|
| 2-1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження |
|
|
| 33 | |
| Індивідуальні консультації та групові заняття: Індивідуальні заняття з української мови |
|
|
|
1 | |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) |
|
|
| 33+3 | |
Додаток № 7
Наказ МОН України від 20.04.2018р. № 408
Таблиця 2
Робочий навчальний план
Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»
для 11 класу з українською мовою навчання
на 2020 – 2021 навчальний рік
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах |
| 11 | |
| Українська мова | 4 |
| Українська література | 2 |
| Іноземна мова нім мова англійська мова |
2 2 |
| Зарубіжна література | 1 |
| Історія України | 1,5 |
| Всесвітня історія | 1 |
| Громадянська освіта
| - |
| Математика (алгебра і початки аналізу) | 3+1 |
| Біологія і екологія | 2 |
| Географія | 1 |
| Фізика і астрономія | 4 |
| Хімія | 2 |
| Фізична культура | 3 |
| Захист України | 1,5+0,5 |
| Інформатика | 2 |
| Технології | 1 |
| Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття | 9-5,5 |
| Курс за вибором «Мій екологічний вибір» Індивідуальні заняття з історії України
| 1 1 |
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 33 |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 38 |
Робочий навчальний план включає інваріантну складову, через яку реалізуються освітні галузі Базового навчального плану, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Навчальний план містить варіативну складову, в якій передбачено години на курси за вибором, факультативні заняття та індивідуальні години.
- Додаткові години у інваріантну частину з варіативної взято в 1-4 класах по 1 годині на мову, в 7 класі 1 годину на трудове навчання, в 9 класі 1 годину на алгебру, в 11 класі згідно наказу МОН України від 20.04.2018 року № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» профільним предметом обрано українську мову (кількість годин згідно таблиці 3), 1 годину на математику, 2 години на англійську мову, 0,5 години на захист України.
З метою виховання в молодших школярів почуття гідності і любові за свій народ, бажання стати гордістю своєї Батьківщини введено додаткові години на курс за вибором «Україна – єдина країна» - 1 годину в 4 класі.
З метою вдосконалення техніки письма і розвитку зв’язного мовлення, умінь аналізувати та виправляти власні орфографічні помилки введено у 5,9 класах індивідуальні заняття з української мови – по 1 годині, в 7, 8 класах – по 0,5 годин.
З метою формування математичної грамотності , всебічного розвитку, збагачення знань учнів про числа і дії над ними, числові і буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння і нерівностей введено індивідуальні заняття з математики в 5,6 класах – по 1 годин, в 7, 8 класах по 0,5 годин.
З метою розвитку графічної грамотності учнів у 8 класі введено курс за вибором «Креслення».
З метою актуалізації взаємодії школярів з природою, перетворення цієї взаємодії на процес самопізнання, закріплення учнями елементів екологічно доцільної взаємодії з природою; усвідомлення учнями самоцінності природних об’єктів, засвоєння учнями норм та правил взаємодії з природою введено в 11 класі курс за вибором «Мій екологічний вибір» 1 годину.
З метою вивчення історії України, історії рідного краю, виховання почуття гідності та любові до свого народу введено в 11 класі 1 годину індивідуальних занять з історії України.
З метою зацікавлення рідним словом, рідною мовою, поезією, підвищенням рівня володіння державною мовою; розвитку творчих здібностей учнів, уяви, фантазії, образного мислення, сприяння їх творчій діяльності; прищеплення любові до творчості, поезії, читання введено факультативний курс для 5-6 класів «Поетика».
З метою виховання людини, яка, добре знаючи рідну мову, уміла б правильно добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування; спонукання школярів до самоконтролю над точністю, логічністю, виразністю, багатством, правильністю власного мовлення введено курс за вибором у 8 класі «Практикум із культури мовлення».
Особливості організації освітнього процесу та структури у 2020/2021 навчальному році.
Освітній процес організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» (розділ ІІІ, ст. 10), Освітньої програми Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» та розпочинається
у День знань – 1 вересня, закінчується не пізніше 1 липня наступного року (за нормами ДСанПін).
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
- І семестр – з 01.09.2020 р. по 24.12.2020 р.;
- ІІ семестр – з 11.01.2021 р. по 28.05.2021 р.
Тривалість канікул:
- осінні - з 26.10.2020 р. по 01.11.2020 р.;
- зимові - з 25.12.2020 р. по 10.01.2021 р.;
- весняні - з 22.03.2021 р. по 28.03.2021 р.
У випускних 4-х, 9-х, 11 класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до наказу МОН України № 1369 від 07.12.2018 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» із змінами і доповненнями, внесеними МОН України від 18 лютого 2019 року та наказу МОН України № 246 від 19.02.2020р.
Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.
Вручення документів про освіту планується провести для випускників
4 класу - _______________________
9 класу - _______________________
Режим роботи закладу на 2020/2021 навчальний рік:
- мова навчання - українська;
- режим навчання - п’ятиденний;
- початок занять – о 8.30 годині;
- тривалість уроків:
- для 1 класу – 35 хвилин;
- для 2-4-х класів – 40 хвилин;
- для 5-10-х класів – 45 хвилин.
- тривалість перерв - відповідно Державних санітарних правил і норм и влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 , затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 , погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 № 1/12-1459 :
1 урок 8.30 – 9.15 15 хв. перерва
2 урок 9.30 – 10.15 15 хв. перерва
3 урок 10.30 - 11.15 30 хв. перерва
4 урок 11.45 – 12.30 30 хв. перерва
5 урок 13.00 – 13.45 15 хв. перерва
6 урок 14.00 – 14.45 10 хв. перерва
7 урок 14.55 – 15.40
- зміст варіативної складової робочого навчального плану реалізується у другій половині дня за окремим розкладом (факультативи, курси за вибором, індивідуальні заняття).
- Очікувані результати навчання здобувачів освіти І ступеня
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти ІІ, ІІІ ступенів
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
- Перелік освітніх галузей І ступеня
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Перелік освітніх галузей ІІ, ІІІ ступенів
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
- Логічна послідовність вивчення предметів І – ІІІ ступенів розкривається у відповідних навчальних програмах.
- Форми організації освітнього процесу І ступеня - основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Форми організації освітнього процесу ІІ ступеня - Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Форми організації освітнього процесу ІІІ ступеня - основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.
Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
- Опис та інструменти шкільного забезпечення якості освіти І-ІІІ ступенів
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
8. Опис кадрового забезпечення освітньої програми
Педагогічних працівників – 22 з них: 19 – у ЗЗСО, 2 – ЗДО, 1 – відпустка по догляду за дитиною.
Укомплектованість педагогічними кадрами – 100%.
Стаж роботи:
До 5 років – 1;
6 - 10 років – 3;
11 – 20 років – 5;
Більше 20 років – 13.
Освітній рівень і кваліфікація:
Освіта:
- Вища педагогічна – 77%
- Середня спеціальна – 18,5%
- Магістри – 0%
- Бакалаври – 4,5%
- Спеціалісти – 0%
68 % педагогів мають вищу і першу кваліфікаційні категорії.
Мають педагогічні звання:
«учитель - методист» - 2
«старший учитель» - 9
Нагородження :
- Відмінник освіти – 2
- Грамота Міністерства освіти і науки України - 2
- Почесна грамота Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації – 4
- Грамота Одеської державної адміністрації - 2
- Грамота Миколаївської райдержадміністрації – 5
- Грамота Миколаївської районної ради – 5
- Грамота управління освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської РДА – 11
